Багато українців мають справу із заставою, навіть якщо не замислюються над цим. Вона використовується під час оформлення іпотеки, автокредиту та деяких інших видів позик. Для кредитора застава є додатковою гарантією повернення коштів, а для позичальника – можливістю отримати фінансування на кращих умовах.
У цій статті розберемося, що таке застава, яке майно можна передавати в заставу, які існують її види та які права й обов'язки виникають у сторін.
Що таке застава: поняття та правова природа
Визначення поняття застави у цивільному праві закріплено у статті 572 ЦК України. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Отже, застава – це акцесорне (додаткове) забезпечувальне правовідношення: воно завжди супроводжує основне зобов'язання і не може існувати без нього. Якщо основне зобов'язання припиняється, право застави, як правило, також припиняється.
Правова природа застави детально розкрита у Законі України «Про заставу» від 02.10.1992 № 2654-XII, який разом із ЦК України формує основний масив регулювання заставних відносин.
Застава виконує дві ключові функції у цивільному праві:
- стимулювальну – спонукає боржника виконати зобов'язання, адже у разі порушення він ризикує втратити майно;
- компенсаційну – забезпечує кредитору реальну можливість отримати задоволення своїх вимог за рахунок вартості заставленого майна.
Сторони заставних відносин: заставодавець і заставодержатель
У заставних відносинах є дві основні сторони:
- Заставодавець – особа, яка передає майно в заставу для забезпечення зобов'язання. Це може бути як сам боржник, так і інша особа, яка погодилася надати своє майно як забезпечення.
- Заставодержатель – кредитор, на користь якого оформлюється застава. Якщо боржник не виконає своїх зобов'язань, заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно в порядку, передбаченому законом.
Важливо розуміти, що передача майна в заставу не означає втрату права власності. Майно залишається у власності заставодавця, але на період дії застави його право розпоряджатися цим майном може бути обмежене.
Право застави може виникнути кількома способами:
- На підставі договору. Це найпоширеніший варіант, коли сторони самостійно домовляються про передачу майна в заставу та фіксують умови в договорі.
- На підставі закону. У деяких випадках застава виникає автоматично відповідно до законодавства. Наприклад, перевізник може утримувати вантаж до оплати своїх послуг.
- На підставі рішення суду. Суд може встановити заставу для забезпечення позову або виконання судового рішення.
У більшості випадків договір застави укладається в письмовій формі. Для окремих видів майна діють додаткові вимоги. Наприклад, під час передачі в заставу нерухомості або транспортного засобу договір, як правило, потребує нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Важливо, що застава може забезпечувати не лише вже існуючий борг, а й зобов'язання, яке може виникнути в майбутньому. Наприклад, під час оформлення кредиту, кошти за яким ще не були фактично отримані.
Предмет застави: що можна передати в заставу
Предмет застави – це майно або майнові права, які слугують гарантією виконання зобов'язань перед кредитором.
У заставу можна передати:
- нерухоме майно – квартиру, будинок, земельну ділянку, нежитлове приміщення;
- рухоме майно – автомобіль, обладнання, техніку, товарні запаси;
- цінні папери;
- майнові права, наприклад право вимоги за договором або право на отримання майбутніх платежів;
- майно, яке буде набуте в майбутньому, наприклад майбутній урожай чи приплід худоби.
Водночас закон встановлює певні обмеження. Не можна передати в заставу майно, вилучене з цивільного обороту, окремі культурні цінності, а також права, нерозривно пов'язані з особою, зокрема право на аліменти чи відшкодування шкоди здоров'ю.
Якщо предметом застави є нерухомість – квартира, будинок, земельна ділянка або комерційне приміщення – така застава називається іпотекою і регулюється окремими нормами законодавства.
Основні види застави за цивільним правом України
Стаття 575 ЦК України виокремлює такі різновиди застави:
|
Вид застави |
Предмет |
Особливості |
|
Іпотека |
Нерухоме майно (земля, будівлі, квартири) |
Обов'язкова нотаріальна форма та держреєстрація; регулюється ЗУ «Про іпотеку» |
|
Заклад |
Рухоме майно (ювелірні вироби, автомобіль, техніка) |
Предмет передається у фактичне володіння заставодержателя або третьої особи (хранителя) |
|
Застава майнових прав |
Права вимоги, орендні права, права за цінними паперами |
Не потребує передачі речі; фіксується у договорі |
|
Наступна застава |
Будь-яке майно, вже передане в заставу |
Допускається лише за умови попереднього письмового повідомлення попереднього заставодержателя |
Найпоширеніші на практиці – іпотека (при банківському кредитуванні) і заклад рухомого майна (при ломбардних операціях та між фізичними особами).
Права та обов'язки сторін при заставі
Права заставодержателя:
- вимагати дострокового виконання зобов'язання, якщо предмет застави загрожує пошкодженням або знищенням;
- звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання основного зобов'язання;
- отримати задоволення переважно перед іншими кредиторами.
Обов'язки заставодавця:
- зберігати предмет застави у належному стані, не допускаючи його погіршення;
- страхувати предмет застави, якщо це передбачено договором (ст. 581 ЦК);
- повідомляти заставодержателя про права третіх осіб на предмет застави;
- не відчужувати предмет застави без згоди заставодержателя.
Наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою
У разі невиконання основного зобов'язання (наприклад, несплати кредиту) заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави (ст. 590 ЦК). Порядок звернення стягнення:
- Заставодержатель надсилає боржникові письмову вимогу про виконання зобов'язання.
- Якщо у визначений строк зобов'язання не виконано — звернення стягнення відбувається в судовому або позасудовому порядку (якщо договором або законом передбачено позасудовий порядок).
- Предмет застави реалізується через прилюдні торги (аукціон) або в інший спосіб, передбачений законом (ст. 591 ЦК).
- Виручені кошти спрямовуються на погашення вимог заставодержателя; залишок повертається заставодавцеві.
Детальний порядок реалізації предмета застави визначений у Законі України «Про заставу» (розділ IV) та в Цивільному процесуальному кодексі України.
Підстави припинення права застави
Перелік підстав припинення права застави визначено у статті 593 ЦК України:
|
Підстава виникнення застави |
Підстава припинення застави |
|
Договір |
Припинення основного зобов'язання |
|
Закон |
Загибель (знищення) предмета застави |
|
Рішення суду |
Придбання заставодержателем права власності на предмет застави |
|
— |
Примусовий продаж предмета застави |
|
— |
Закінчення строку, на який встановлено заставу |
|
— |
Набуття права власності на предмет застави заставодавцем (при заставі майнових прав) |
Ключова засада: застава є акцесорним зобов'язанням, тому автоматично припиняється при припиненні основного зобов'язання — незалежно від того, якою була підстава його виникнення. Це підтверджується усталеною практикою Верховного Суду України.
Актуальну судову практику щодо застави можна відстежити на Єдиному державному реєстрі судових рішень, де систематично публікуються постанови Верховного Суду з відповідних питань.
Висновок
Застава допомагає кредитору зменшити ризики, а позичальнику — отримати фінансування на вигідніших умовах. Як предмет застави можуть виступати квартира, будинок, автомобіль, цінні папери, майнові права та інше майно, яке дозволено передавати в забезпечення зобов'язань.
Перед підписанням договору важливо уважно перевірити його умови, переконатися, що ви розумієте свої права та обов'язки, а також оцінити можливі наслідки невиконання зобов'язань. Це допоможе уникнути неприємних ситуацій і захистити свої інтереси в майбутньому.
Назад