Коли банк відмовляє у кредиті через погану кредитну історію, недостатній дохід або інші причини, деякі люди починають шукати так званого кредитного донора. Це людина, яка оформлює кредит на себе, а потім передає отримані кошти іншій особі за винагороду. На перший погляд така схема здається простим виходом із ситуації. Насправді ж вона пов'язана з серйозними ризиками як для донора, так і для того, хто отримує гроші.
Кредитний донор – це людина з хорошою кредитною історією та достатнім рівнем доходу, яка відповідає вимогам банку або іншої фінансової установи. Вона оформлює кредит на власне ім'я, а отримані кошти передає іншій особі, зазвичай отримуючи за це винагороду.
Важливо пам'ятати: незалежно від того, хто фактично користується грошима, відповідальність перед банком несе саме людина, на яку оформлений кредит. Якщо позичальник перестане вносити платежі, усі вимоги кредитора будуть адресовані кредитному донору. Саме тому така схема вважається дуже ризикованою для обох сторін.
Як працює схема з кредитним донором
Зазвичай така схема виглядає так:
- Пошук кредитного донора. Людина, яка не може отримати кредит самостійно, знаходить донора — через знайомих або спеціальних посередників.
- Домовленість про умови. Сторони обговорюють суму, винагороду донора, строки повернення коштів та інші умови. Іноді між ними укладають письмову угоду.
- Оформлення кредиту. Донор подає заявку до банку або іншої фінансової установи й отримує кредит на своє ім'я.
- Передача грошей. Після отримання коштів донор залишає собі обумовлену винагороду, а решту передає замовнику.
- Погашення кредиту. За домовленістю платежі має вносити людина, яка фактично отримала гроші. Але перед банком відповідальність несе саме кредитний донор, адже договір укладений на його ім'я.
У результаті людина отримує не всю суму кредиту, а лише її частину – після вирахування винагороди донора та можливих комісій. Водночас повертати доведеться повну суму кредиту разом із відсотками, передбаченими договором із банком.
Важливо! Навіть якщо між сторонами є письмова домовленість, банк не є її учасником. Для кредитора єдиним позичальником залишається людина, яка оформила кредит на себе. Це і є головний ризик такої схеми.
Як знайти кредитного донора в Україні
Якщо людина все ж вирішує скористатися такою схемою, найчастіше вона звертається до родичів, друзів або інших людей, яким довіряє. У такому разі простіше обговорити умови та знизити ризик непорозумінь.
Водночас в інтернеті можна знайти чимало оголошень на кшталт «кредитний донор без передоплати» або «допоможу отримати кредит». До таких пропозицій варто ставитися дуже обережно. Ринок кредитного донорства в Україні не регулюється, тому серед подібних оголошень нерідко трапляються шахраї.
Особливо насторожити мають:
- вимога сплатити аванс або «страховий внесок» до отримання кредиту;
- обіцянки гарантованого схвалення кредиту незалежно від обставин;
- відмова підтвердити особу або укласти письмову угоду;
- прохання надати доступ до банківського застосунку, передати паролі, коди з SMS чи інші конфіденційні дані.
Навіть якщо людина, яка пропонує такі послуги, здається надійною, варто пам'ятати: перед банком відповідальність нестиме саме той, на чиє ім'я оформлено кредит. Тому перед тим як погоджуватися на подібну схему, варто зважити всі ризики та розглянути законні альтернативи отримання фінансування.
Ризики та підводні камені для позичальника
На перший погляд кредитний донор може здатися простим способом отримати гроші. Але на практиці така схема пов'язана з багатьма ризиками.
- Висока вартість кредиту. Частину отриманих коштів доведеться віддати донору як винагороду. При цьому повертати потрібно всю суму кредиту разом із відсотками банку, тому фактична переплата може бути значною.
- Кредитна історія не покращується. Оскільки кредит оформлений на іншу людину, навіть сумлінне погашення не вплине на вашу кредитну історію.
- Мало юридичних гарантій. Перед банком позичальником є кредитний донор. Якщо виникне конфлікт між сторонами, вирішити його може бути непросто, навіть за наявності письмової домовленості.
- Ризик шахрайства. В інтернеті чимало пропозицій від псевдодонорів, які просять передоплату, збирають персональні дані або обіцяють «гарантований кредит», після чого зникають.
- Можливі судові спори. Якщо людина, яка фактично отримала гроші, перестане погашати кредит, банк вимагатиме повернення коштів від кредитного донора. Зі свого боку донор може звернутися до суду, щоб стягнути ці гроші з фактичного отримувача.
У більшості випадків кредитне донорство – це ризикована схема для обох сторін. Тому перш ніж погоджуватися на неї, варто розглянути законні способи отримання кредиту або інші варіанти фінансової допомоги.
Що каже закон про кредитне донорство
Явище кредитного донорства не є прямо забороненим, проте перебуває у правовій «сірій зоні». Згідно зі статтями 1046-1048 Цивільного кодексу України, позика є договором між кредитором (банком) і позичальником (донором). Банк не знає про існування фактичного одержувача коштів – і якби знав, це могло б стати підставою для відмови або навіть для кваліфікації дій як шахрайства.
Відповідно до вимог Національного банку України (НБУ), фінансові установи зобов'язані проводити перевірку реального призначення коштів. Схеми з донорами фактично порушують принцип Know Your Customer (KYC), який є обов'язковим для банків.
Тому, перш ніж вдаватися до цієї схеми, рекомендується проконсультуватися з юристом. Корисну інформацію про права споживачів фінансових послуг можна знайти на офіційному сайті Національного банку України та на порталі Мінфін.
Кредитний донор або МФО – що вигідніше?
Перш ніж шукати кредитного донора, варто порівняти цей варіант із позикою в МФО. Такі компанії працюють офіційно, мають ліцензію та перебувають під наглядом Національного банку України.
|
Параметр |
Кредитний донор |
МФО |
|
Отримана сума |
50–75% від кредиту |
100% від суми заявки |
|
Кредитна історія |
Не покращується |
Покращується при вчасній оплаті |
|
Правовий захист |
Мінімальний (сіра зона) |
Повний (регулюється НБУ) |
|
Ризик шахрайства |
Дуже високий |
Низький (ліцензована компанія) |
|
Швидкість отримання |
1–3 дні |
15–60 хвилин (онлайн) |
|
Реальна вартість грошей |
Дуже висока (комісія + відсотки) |
Прозора, відповідно до договору |
МФО в Україні зобов'язані розкривати реальну річну відсоткову ставку (РВС) відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» та постанов НБУ. Ознайомитися з переліком ліцензованих МФО можна у Реєстрі фінансових установ НБУ.
Висновок
Кредитний донор може здатися виходом, якщо банк відмовив у кредиті, а гроші потрібні терміново. Але така схема пов'язана з високими ризиками: можна втратити гроші, зіткнутися з шахраями або опинитися в складній юридичній ситуації.
Тому перш ніж погоджуватися на такий варіант, варто розглянути безпечніші альтернативи. Наприклад, звернутися до ліцензованої МФО, домовитися з банком про реструктуризацію боргу, оформити кредит із заставою або залучити офіційного поручителя. Такі рішення прозоріші, краще захищають обидві сторони й не потребують платити посередникам значну винагороду.
Назад