Фінансовий моніторинг — це система державного та банківського контролю за фінансовими операціями. Її мета — запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
В Україні фінансовий моніторинг здійснюється відповідно до Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…» та міжнародних стандартів FATF.
Важливо: фінансовий моніторинг не спрямований проти добросовісних клієнтів. Його завдання — виявляти операції, які можуть бути пов’язані з незаконними доходами або підозрілою діяльністю. Якщо кошти мають законне походження та підтверджені доходи, підстав для занепокоєння зазвичай немає. Повний перелік нормативних вимог розміщено на офіційному порталі Національного банку України.
Актуальні правила та вимоги фінансового моніторингу також регулюються Національним банком України, який визначає підходи для банків та фінансових установ.
З 1 жовтня 2025 року в Україні оновлено підходи до фінансового моніторингу. Банки зобов’язані більш детально ідентифікувати учасників фінансових операцій та обмінюватися інформацією в межах установлених процедур. Це підвищує прозорість транзакцій і дозволяє краще відстежувати рух коштів у фінансовій системі.
Хто проводить фінансовий моніторинг в Україні: суб'єкти та органи
Система фінансового моніторингу в Україні є дворівневою і включає первинний та державний рівні.
1. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ).
До СПФМ належать установи та професійні учасники ринку, які безпосередньо працюють із клієнтами та фінансовими операціями.
Основні категорії:
- банки та небанківські фінансові установи;
- страхові компанії, кредитні спілки, МФО;
- платіжні сервіси (зокрема Monobank, NovaPay та інші фінтех-сервіси);
- нотаріуси, аудитори, адвокати;
- рієлтори та ювелірні магазини.
Їхні обов’язки включають ідентифікацію клієнтів, моніторинг фінансових операцій і передачу інформації про підозрілі транзакції до уповноваженого органу.
2. Суб’єкти державного фінансового моніторингу.
До державного рівня належать органи, які здійснюють нагляд, координацію та аналіз фінансових операцій. Основні органи:
- Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) – центральний орган, який отримує та аналізує повідомлення.
- Національний банк України – регулює та контролює банки і частину небанківських установ.
- Міністерство фінансів України.
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та інші регулятори.
НБУ одночасно виконує функції регулятора та суб’єкта державного фінансового моніторингу у своїй сфері нагляду.
3. Практичне застосування.
У вересні 2025 року Національний банк України застосував заходи впливу до кількох банків і небанківських установ за порушення вимог фінансового моніторингу. Це демонструє, що система контролю є не формальною, а реально діючою та регулярно застосовується на практиці.
З якої суми починається фінансовий моніторинг: порогові операції
Закон №361-IX встановлює обов'язкову реєстрацію та повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові операції, які досягають або перевищують порогову суму. З 2020 року порогова сума підвищена з 150 тис. грн до 400 тис. грн.
|
Сума операції |
Режим перевірки |
Примітка |
|
До 30 000 грн |
Зазвичай без перевірки |
Але нетипова поведінка може привернути увагу |
|
30 000 – 400 000 грн |
За наявності додаткових факторів ризику |
Банк може запитати документи |
|
Від 400 000 грн |
Обов'язкова перевірка та звітування |
Порогова операція за Законом №361-IX |
Важливо: дроблення операцій не захищає від перевірки. НБУ роз'яснив у листі від 31.12.2025 №25-0009/100509, що кілька пов'язаних операцій, кожна з яких менша за 400 тис. грн, але у сукупності досягають порогу, підлягають обов'язковій реєстрації та повідомленню. Крім того, банк має право кваліфікувати будь-яку операцію як підозрілу незалежно від суми, якщо вона відповідає критеріям ризику за Постановою НБУ №65.
Ознаки підозрілих операцій: коли банк може зупинити платіж
Підозріла операція – та, яка не має очевидного законного пояснення або не відповідає профілю клієнта. Банки орієнтуються на понад 70 критеріїв ризику за Постановою НБУ №65. Найпоширеніші:
- компанія зареєстрована на підставну особу або має мінімальний статутний капітал при великих оборотах;
- клієнт здійснює операції, що різко відрізняються від його звичайного фінансового профілю;
- платежі надходять від великої кількості контрагентів без очевидного ділового зв'язку;
- операції розбиті на дрібні суми, що системно знаходяться нижче порогового значення;
- неможливо встановити бенефіціарного власника компанії або він пов'язаний з санкційними переліками;
- транзакції з країнами або юрисдикціями з підвищеним ризиком за переліком FATF.
Строк зупинки підозрілої операції банком може досягати 30 робочих днів при вмотивованій підозрі. Клієнт при цьому зобов'язаний надати пояснення і документи протягом строку, визначеного банком.
Фінансовий моніторинг для ФОП і бізнесу: що перевіряють
Для фізичних осіб-підприємців і малого бізнесу фінансовий моніторинг найчастіше проявляється у вигляді запитів від банку на підтвердження джерела походження коштів. З серпня 2023 року НБУ ввів обов'язкову верифікацію через номер телефону для готівкових поповнень через термінали. Детальніше про вимоги до небанківських установ – на сторінці Держфінмоніторингу.
Банк може запитати у ФОП такі документи: договори з контрагентами, платіжні доручення, рахунки-фактури, декларації про доходи, виписки з інших рахунків. Відмова надати документи або ігнорування запиту є підставою для блокування рахунку.
Окрему увагу банки приділяють кінцевому бенефіціарному власнику (КБВ): підприємства зобов'язані підтвердити, хто реально контролює компанію. Невідповідність між задекларованим і фактичним КБВ є одним із найчастіших тригерів поглибленої перевірки.
Що робити, якщо банк заблокував рахунок або операцію
Алгоритм дій при блокуванні операції або рахунку банком:
- Отримайте від банку письмову відмову або запит – з'ясуйте конкретну причину зупинки.
- Підготуйте пакет документів: договори, накладні, декларації про доходи, виписки, документи на майно (якщо кошти від продажу).
- Надайте пояснення у строк, визначений банком. Уникайте розмитих формулювань – документи мають чітко підтверджувати законність і джерело коштів.
- Якщо банк відмовляє без пояснень або після надання документів – подайте скаргу до НБУ (через онлайн-форму на bank.gov.ua) або до суду.
- Зберігайте всі докази листування з банком – вони знадобляться при оскарженні.
Повне блокування рахунку без надання альтернативного доступу до коштів є крайнім заходом. Банк зобов'язаний повідомити клієнта про підстави та надати можливість спростувати підозру. Відсутність чіткої процедури відновлення доступу після блокування є відомою системною проблемою, яку НБУ адресує у своїх регуляторних рекомендаціях.
Відповідальність і штрафи за порушення правил фінансового моніторингу
Відповідальність за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу різна для суб'єктів первинного моніторингу та для клієнтів:
- Банки і небанківські установи: штрафи НБУ за порушення у сфері фінмоніторингу можуть досягати десятків мільйонів гривень. Наприклад, NovaPay отримала штраф у 90 млн грн за розголошення даних про параметри моніторингу.
- Підприємці та юридичні особи: за легалізацію (відмивання) доходів — кримінальна відповідальність за ст. 209 ККУ; за ненадання інформації суб'єктам первинного моніторингу – адміністративні санкції.
- Фізичні особи: кримінальна відповідальність за ст. 209 ККУ при умисній участі у відмиванні коштів; за ненадання документів банку – блокування рахунків і відмова в обслуговуванні.
Фінансовий моніторинг в Україні у 2026 році — це не формальність і не вибірковий захід. Система ПВК/ФТ охоплює всі фінансові установи та дедалі більше інтегрується з міжнародними базами даних FATF. Ключовими елементами залишаються дотримання процедур KYC, прозорість джерел походження коштів і своєчасне оновлення даних у банку. Саме ці фактори допомагають мінімізувати ризики блокування операцій і запитів з боку фінансових установ.
Назад