Чи можуть забрати квартиру за борги в Україні: закон, умови та захист прав

Питання «чи можуть забрати квартиру за борги» — одне з найпоширеніших серед українських боржників. Відповідь залежить від типу боргу, суми заборгованості, статусу житла та поточних норм законодавства, включаючи обмеження воєнного часу. У цьому матеріалі ви знайдете вичерпну відповідь із посиланнями на чинні закони.

За яких умов можуть забрати квартиру за борги

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», примусове стягнення на нерухоме майно боржника, зокрема на квартиру, можливе лише за одночасного дотримання трьох умов:

  1. Наявне судове рішення, що набрало законної сили.
  2. Сума боргу перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2025 році — понад 160 000 грн).
  3. Виконавець встановив відсутність інших активів — грошових коштів на рахунках, рухомого майна, цінних паперів — достатніх для погашення боргу.

Лише після дотримання цього алгоритму виконавець має право звернути стягнення на нерухомість. Квартиру виставляють на електронні публічні торги — через систему Prozorro.Продажі.

Алгоритм виконавчого провадження виглядає так:

  1. Кредитор подає позовну заяву до суду.
  2. Суд виносить рішення та видає виконавчий лист.
  3. Виконавець відкриває провадження, надсилає боржнику постанову.
  4. Перевіряє наявність коштів на банківських рахунках — списує за наявності.
  5. За відсутності коштів — розшукує рухоме майно.
  6. Якщо рухомого майна недостатньо — звертає стягнення на нерухомість.
  7. Нерухомість оцінюється та виставляється на торги.

Важливо: боржник зберігає право власності та може проживати у квартирі аж до моменту продажу на аукціоні. Однак відчужувати (продавати, дарувати) арештоване майно він не може.

Яка мінімальна сума боргу для стягнення на житло

Закон встановлює чіткий поріг. Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника не здійснюється.

Ситуація

Поріг суми боргу (2025)

Чи можуть забрати квартиру

Єдине житло, незаставне

понад ~160 000 грн

Так, але лише в останню чергу

Єдине житло, незаставне

до ~160 000 грн

Ні

Заставна квартира (іпотека)

будь-яка сума

Так (окрема процедура)

Друга квартира (не єдина)

будь-яка сума понад поріг

Так

Борг ЖКГ, єдине житло

до ~160 000 грн

Ні

Зверніть увагу: у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який пропонує знизити поріг до 10 мінімальних зарплат (~80 000 грн). Слідкуйте за змінами на сайті Ради.

Чи можуть забрати єдине житло боржника

Єдине житло боржника в Україні захищене законом, але не абсолютно. Базове правило: якщо квартира є єдиним місцем проживання боржника та його родини і не перебуває в заставі, її не можна забрати за більшістю видів боргів за умови, що сума боргу не перевищує встановленого порогу.

Виключення — коли єдине житло все ж можуть забрати:

  • Квартира є предметом іпотеки (куплена в кредит або передана в заставу банку).
  • Сума боргу перевищує 20 МЗП і в боржника немає іншого майна.
  • Борги по аліментах або податках при наявності зведеного виконавчого провадження.
  • Доведені шахрайські дії боржника при набутті майна.

Що додатково ускладнює стягнення на житло:

  • У квартирі прописані неповнолітні діти — для продажу необхідна згода органу опіки та піклування (на практиці така згода надається вкрай рідко).
  • У квартирі проживають інваліди або особи з обмеженими можливостями.

З 2020 року прописати будь-яку особу в квартирі, що перебуває в іпотеці, можна лише за згодою банку-кредитора (ст. 9 ЗУ «Про свободу пересування»).

Чи може банк забрати квартиру за борги по кредиту

Банк може забрати квартиру за борги по кредиту — але лише у двох чітко визначених ситуаціях:

Ситуація 1: Квартира є заставним майном (іпотека). Якщо квартира куплена в іпотеку або передана в заставу банку — це пряма підстава для стягнення. Банк має право реалізувати заставу в рахунок погашення боргу.

Ситуація 2: Незаставна квартира при великому боргу. Банк може подати позов і через виконавче провадження звернути стягнення на будь-яку нерухомість боржника (крім єдиного незаставного житла при боргу нижче порогу), якщо відсутнє інше майно.

Щодо кредитів МФО: мікрофінансові організації самостійно не мають права арештовувати майно або виселяти боржників. Вони можуть лише звернутись до суду. Зважаючи на те, що суми кредитів МФО зазвичай невеликі, а значна їх частина — штрафи та пеня, які можна оскаржити в суді, реальне стягнення на квартиру через МФО є вкрай малоймовірним.

Виселення з іпотечної квартири: два шляхи стягнення

Відповідно до Закону України «Про іпотеку», банк або інший іпотекотримач має право обрати один із двох шляхів:

  1. Позасудовий шлях Якщо іпотечний договір містить відповідне застереження, банк може без звернення до суду зареєструвати право власності на квартиру за собою. Після цього мешканці зобов'язані добровільно звільнити житло протягом одного місяця. Якщо цього не відбувається — виселення здійснюється через суд.
  2. Судовий шлях Суд одночасно виносить рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та про виселення мешканців.

Ключовий нюанс: виселення без надання іншого житла допускається лише якщо квартира була придбана саме за кредитні кошти. Якщо в заставу передано квартиру, куплену без кредиту, — виселення без надання альтернативного житла не допускається.

Чи можуть забрати квартиру за борги ЖКГ

В теорії – так. На практиці ж це – поодинокі випадки, оскільки процедура дуже складна.

Щоб комунальники могли ініціювати стягнення на квартиру за борги ЖКГ, необхідно:

  • Накопичити заборгованість понад 160 000 грн (20 МЗП).
  • Кожен постачальник послуг повинен окремо отримати судовий наказ або рішення суду.
  • Виконавець повинен встановити, що в боржника немає іншого майна.
  • У разі наявності неповнолітніх дітей — отримати згоду органу опіки.

Якщо ви не можете сплачувати комунальні послуги — зверніться за субсидією через портал Дія або реструктуруйте борг згідно із Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати».

Чи можуть МФО або колектори забрати квартиру

МФО не мають жодних повноважень щодо примусового стягнення майна. Вони можуть:

  • Нараховувати штрафи та пеню.
  • Передати борг колекторам.
  • Звернутись до суду.

Колектори також не мають права самостійно арештовувати майно або виселяти боржників. Їхні дії регулюються Законом України «Про захист прав споживачів фінансових послуг». Погрози відібрати квартиру з боку колекторів без судового рішення — незаконні. У разі тиску звертайтесь до Національного банку України або до поліції.

Мораторій на виселення під час воєнного стану 2025

Станом на 2025 рік в Україні діє мораторій на примусове виселення боржників із власного житла на підставі рішень суду щодо стягнення комунальних боргів — на весь період воєнного стану.

Щодо іпотечних боржників: мораторій не поширюється на всі іпотечні договори автоматично. Якщо квартира є предметом іпотечного договору (тобто передана в заставу за кредитом), банк може розпочати процедуру стягнення навіть під час воєнного стану. Тому іпотечним боржникам варто домовлятися з кредитором про реструктуризацію.

Актуальний статус мораторію перевіряйте на офіційному сайті Верховної Ради та Мінʼюсту.

Що робити боржнику: алгоритм дій

Якщо ви отримали повідомлення про відкриття виконавчого провадження або вам погрожують забрати квартиру, дійте за таким алгоритмом:

Крок 1. Перевірте реєстр виконавчих проваджень Зайдіть на автоматизовану систему виконавчих проваджень — перевірте, чи відкрито провадження щодо вас.

Крок 2. Зберіть документи Підготуйте правовстановлюючі документи на квартиру, довідку про склад сім'ї, свідоцтва про народження дітей (якщо є).

Крок 3. Зверніться до кредитора щодо реструктуризації Письмово (обов'язково письмово, з підтвердженням отримання) зверніться до банку або комунального підприємства з заявою про реструктуризацію боргу. Часткова оплата боргу навіть у невеликих сумах може призупинити відчуження майна.

Крок 4. Оскаржте нарахування Якщо частина боргу — штрафи та пеня (особливо актуально для МФО), їх можна оскаржити в суді. Судова практика нерідко суттєво зменшує суму санкцій.

Крок 5. Зверніться до юриста Для YMYL-ситуацій на кшталт загрози виселення — не відкладайте консультацію з адвокатом. Знайти адвоката можна через Єдиний реєстр адвокатів України.

Що НЕ варто робити:

  • Перереєстровувати квартиру на родичів з метою ухилення від стягнення — це може бути кваліфіковано як шахрайство.
  • Ігнорувати повістки та постанови виконавця.
  • Вірити погрозам колекторів без перевірки наявності судового рішення.

Висновок: ключові тези

Чи можуть забрати квартиру за борги в Україні у 2025 році? Так — але лише за чітких умов:

  • Є рішення суду, що набрало законної сили.
  • Сума боргу перевищує ~160 000 грн (20 МЗП).
  • В боржника відсутнє інше майно для стягнення.
  • Квартира є заставною — процедура спрощена й не вимагає перевірки наявності іншого майна.

Водночас є важливі обмеження:

  • Єдине незаставне житло при боргу нижче порогу — не можуть забрати
  • Наявність неповнолітніх дітей суттєво ускладнює стягнення. 
  • Під час воєнного стану діють додаткові обмеження щодо виселення.

Якщо ви опинилися в ситуації боргу — не чекайте судового провадження. Реструктуризація, субсидія та переговори з кредитором завжди кращі за примусовий продаж житла на аукціоні.

Назад
152